ПІД ЗНАКОМ "ТРИЗУБУ"
«Тут
моє місце сили!» - Артем Похил.
Анфіса Букреєва
фото-з архіва Артема Похила
фото-з архіва Артема Похила
В рамках унікального Всеукраїнського волонтерського проекту,«Тризуб-Дентал»(борт Тризуб-2), головний лікар стоматологічної клініки «Ліра» м Дніпро, Артем Похил, вже два роки їздить у зону АТО аби лікувати зуби українським воїнам.
Команда волонтерів, до якої входить наш земляк, нині вже тисячам захисників України подарувала гарну посмішку
Мріяв про
море
- Артеме Вікторовичу, Вас не можна назвати звичайним
лікарем: займаєтеся підводним плаванням, воїнам-захисникам лікуєте зуби на
передовій. Як сталося що обрали шлях стоматолога а не, наприклад, - дослівника
морів, чи фахового військового?
- З дитинства стоматологом бути не хотів:
захоплювався морем, закінчив Флотилію юних моряків й річковиків й міряв про
кар’єру морського офіцера. У 9 класі намагався втекти в мореходку, у Миколаїв.
Та батьки зняли з потягу.
-Й переконали обрати лікарську професію?
- У нас в родині відсотків на вісімдесят – медики. Мама, старша сестра – теж лікарі. Тож, звісно, рідним хотілося аби обрав їх фах. Та я весь час протестував, врешті погодився вчитися «на медичному» лише за умови що буду моряком-стоматологом - лікуватиму зуби на кораблі.(усміхається)
- На які тільки хитрощі не йдуть батьки заради дітей!
- Море, загалом водну стихію, - й досі люблю,
займаюся підводним плаванням, та нині не шкодую про вибір професії. Закінчив
Дніпропетровський медичний ліцей(при медичній академії). Звідтіля й усі друзі -
90% близьких товаришів. Вдячний долі, що зустрів їх на своєму життєвому шляху!
Закінчив Медичну академію, інтернатуру та не одразу знайшов своє місце на
Дніпропетровщині, не одразу почав бодай трохи заробити гроші.
- Але ж, кажуть, стоматологи – заможні люди…
- Неправда, що стоматологи з першого дня заробляють!
Заробітку може не бути ні через рік, ні через три роки. Був час, паралельно
роботі лікарем, доводилося збирати комп’ютери, мити медичні інструменти. Та
попри всі складності, я не полишив професію - набував лікарського опиту. Нині
закликаю молодих інтернів що працюють у моїй клініці багато над собою
працювати! Стоматолог росте поступово - не мельне 10 років. Тільки після цього
більш-менш починаєш «відчувати себе у професії». Одначе, вважаю, що краще
набувати практики у приватній лікарні. Нажаль, якщо ти «ніхто», - дуже складно
розвиватися у державних медичних закладах. Там все залежить від домовленості. В
приватній же структурі передусім відкривають шлях - вміння та працелюбство.
Даруємо усмішку воїнам!
- Вже з початку війни Ви не стоїте осторонь
«боротьби народної» - всіляко допомагаєте воїнам. Й не тільки волонтерською
поміччю, а й передусім як фаховий, стоматолог.
- Коли почалася війна, – кожен приймав рішення, що
йому робити, як діяти. Хтось лише поширював інформацію у Інтернеті, інші - йшли
воювати, дехто збирав гроші на допомогу, працював як волонтер. Усі ці люди
гідні поваги! Бо у єдності їх – наша перемога. Багато моїх друзів та знайомих
пішло захищати Україну. Коли ж твій товариш каже що у нього нема з чим йти
воювати, у що вдітися, - для мене це було неабияк боляче! Не можу цього
терпіти. Тож намагався зібрати якусь допомогу хлопцям, бодай так їх підтримати.
Але я не вважаю себе волонтером, бо просто допомагав чим міг, гроші не збирав.
Лише один раз якось попрохав у Фейсбуці допомогти в людей, - коли потрібна була
чимала сума на комплектування медичних інструментів для військового шпиталю, що
постраждав в результаті вибуху. В серпні ж 2014 року відбувся Іловайськ. Й масово
пішли поранені. Тоді багато хлопців привезли на лікування у Дніпро. Чимало з
них мали не тільки поранення. Може це трохи смішно буде звучати, та у воїнів
теж болять зуби! Пам’ятаю, як в ті тяжкі дні у нашій клініці в холі на
костилях, весь перебинтований(в ньому було на той час ще десь 12 осколків),
сидів мій товариш, а з тих часів, великий друг. Тоді він був у нас «в гостях»
не через поранення, - бо нестерпно болів зуб. Й ми допомогли. (Дорече, це той
самий воїн на якого потім був жінкою здійснений замах в театрі...Отака от доля!
Добре що лишився мій друг живий.) Та вернемося до питання. Тож, чимало Захисників
Вітчизни у нас побувало з тих часів! Що у багатьох воїнів болять зуби на війні
- на це до певного часу не звертали належної уваги в нашій Державі! Потреба ж у
стоматологічній допомозі серед військових надзвичайно велика! Й ми у своїй
клініці по можливості почали допомагати.
- Виходить, зі стоматологами під час війни -
проблема?
-Так. Хоча у нас в армії велика кількість
передбачена мобільних і стаціонарних стомат-кабінетів, є ціла служба
«військових стоматологів», яких випускає Військова медична академія України...
Та спочатку військових лікарів не було, багато стоматологів пішли працювати як
волонтери. Станом на сьогодні вже краще з військовими стоматологами
але ще є велика потреба саме в мобільних кабінетах. Бо умови такі, що заради
вилікуваного зуба треба бійця везти з самого «0» до шпиталю і назад. Ціла спец
операція! Набагато ж простіше - мобільна машина яка їздить по підрозділах. Нажаль й нині військових стоматологів у тому
масштабі, який потрібен для українського воїнства – немає! Одначе, частину
потреб ми вже закрили самі – хочу з гордістю це зазначити. Ми – це команда про
яку я розповім далі, - команда стоматологів «Тризуб».
-Чи правда, що деякі наші сучасні стоматологи не
завжди бажають працювати з воїнами АТО?
- Так, не військові, деякі місцеві лікарі не завжди
гарно налаштовані до захисників. Можуть
просто видалити, а не полікувати хлопцям зуби. Й що маємо? Солдат, мало того що
поранений та контужений – а ще й інвалід з зубами…Але не можна цього допустити!- Розкажуть про проект «Тризуб Дентал» у якому
Ви берете участь?- Ця ідея запорізького лікаря, колишнього
військового стоматолога, Володимира Стефанів. Він, разом з однодумцями, зокрема
Ященко Ігорем, Кір‘ян Тат‘яною, вирішили створити унікальне авто, на якому
стоматологи могли би виїздити у будь-яку точку бойових дій та лікувати
військових. Вони придбали машину «будку» - що колись перевозила хліб,
відремонтували її. Знайшлися люди, що погодилися безкоштовно зробити з цієї
машини стоматологічний кабінет: пофарбувати, утеплити, потім ще один патріот
допоміг встановленням туди стоматологічне крісло, голова ж фірми «Панмед»,
Олександр Шимченко, посприяв у безкоштовному встановленні стоматологічних
меблів. Так, спільними зусиллями багатьох українців з’явився унікальний
стоматологічний автомобіль «Тризуб-1»- гарно оздоблений стоматологічними
приладами, меблями. Перший його виїзд відбувся ще на початку 2015 року, у підрозділ
81 бригади(на Луганщину). В абсолютно непідготовлені умови для стоматологів!
Виїхало тоді троє: Володимир Стефанів,
Ігор Ященко і київський лікар, Ярослав Горицький. Коли ця перша бригада
стоматологів прибула в зону АТО, - вони зіткнулися з тим що практично не спали:
працювати треба було чи не добу. Виявилася величезна потреба у наших воїнів в
стоматологічній допомозі!
Згодом була створена й машина «Тризуб – ІІ»
Дорече, щодо борта "ТРИЗУБ-2", - треба відзначити, що лікар Валерій Горбенко дуже багато зробив для цієї машини: перефарбував й утеплив її.
Тож, на етапі "Тризуб-ІІ" до проекту «Тризуб-Дентал» я і приєднався.
-Як довідалися про цей волонтерський проект?
-Володимир Стефанів виклав у мережі
інформацію щодо потреби апарата «стерилізатор». У мене на той час був один
вільний і я запропонував. Так ми познайомилися з паном Володимиром. Згодом я
теж приєднався до поїздок «Тризубу» в зону АТО. Так ми об’єднали зусилля Дніпра
й Запоріжжя у цьому плані, ресурси, зв’язки. Називаємо себе «Банда
стоматологів», - Широкінських, бо часто буваємо у Широкіно, там лікуємо наших
воїнів. Нині вже багато бажаючих серед стоматологів взяти участь у цих
поїздках, бо люди розуміють важливість цієї справи.
- Тобто це цілком волонтерський проект? Ви лікуєте
безкоштовно?
- Так, цілком волонерський. Але це не є проект одної
людини. Сила нашого «Тризубу» -у патріотах, у гарних людях, у їх єдності!
Неможливо це одному тягти. А разом – ми сила! Маємо новації, готуємо вже машину
«Тризуб-3» на 2 крісла водночас. Також, не так давно, в Карлівці, Ігор Ященко
організував вже стаціонарний стоматологічний кабінет. Тобто там, у будинку,
з’явися свій стоматкабінет на два крісла, з рентгеном. Є й кілька машин, на
базі швидких, що їдуть на виїзди. Але Карлівка – далеко, й Широкіно - все одно
потребує стоматологів.
- В клініці, в Дніпрі теж досі приймаєте воїнів?-Так. Робимо це вже три роки. Нині тих, хто
звертається менше але приходять. Хоча депутати виділили гроші на лікування
воїнам на Першу стоматологічну лікарню, але коли ці кошти закінчуються - хлопці
йдуть до нас. Намагаємося воїнам допомогти власними силами. Як чогось
потрібного «під рукою немає», – підтримують інші патріотично налаштовані
лікарі, друзі-однодумці. Як я вже казав, нині багато стоматологів вже
долучилися до нашого руху. От і усі працівники моєї клініки в Дніпрі лікують
воїнів. Так ми домовилися. Це наша крапля боротьби заради Перемоги!
Прокидаєшся і чуєш: вибухи
- Чи не небезпечна робота стоматолога у зоні АТО?-У мене не було якихось особливо небезпечних
випадків. Але один з наших лікарів, а саме Валерій Горбенко (не під час моєї ротації)працював під
обстрілами бо не можна було лишати пацієнта. Гіпотетично ж небезпека є й у
нашому місті. Наприклад, що в будь-яку хвилину на тебе може впасти карниз з
якоїсь будівлі. От і на автошляхах Дніпропетровщини відчуваю себе більш
небезпечно ніж на війні. Але особливої небезпеки для лікарів-стоматологів
«Тризубу» немає. У тому ж Широкіно ми знаходимося не на нульовій чи першій
ліні(зони АТО). Але чути добре розриви. Особливо на день ЗСУ нас «вітали» гарно
- рівно о 6 ранку. Спиш і чуєш: вибухи й думаєш « та то ще далеко –то під
Водяним.», а коли вже у домі починають дзвеніти шибки… - тоді треба вставати,
ховатися у підвал.(усміхається)
- Скільки зазвичай за день лікуєте в машині воїнів?-10 чоловік – то мало. В середньому - 18. Місяць тому нас у бортовому журналі машини був восьмитисячний пацієнт ! Це за 2 роки роботи! Вітали цього хлопця, а він, бідний, аж трохи злякався такому щастю: «Каже і що робити будете зі мною?».
- Багато цікавих хворих було?
- Ми навіть майора Вадима Сухоревського лікуємо.
Легендарна людина! Це перший хто вистрелив у відповідь банді Гіркіна під
Слов’янськом! Загалом гарних людей зустрічати доводиться багато. А якось навіть
воїна під позивним «Скрипаль» лікували - він дійсно грав добре на скрипці. Цей
хлопець – справжній герой: вступав у консерваторію, та почалася війна й пішов
воювати. Пам’ятаю, як ми попросили «Скрипаля» зіграти на скрипці, сидячі на
стоматологічному кріслі. Й записали відео. Відео є в YouTube!
Ми назвали це першим дуетом скріпки й стоматологічної – установки, або «
Симфонією посмішки воїна!» (усміхається)Думаю, оця гра на скрипці, оця зустріч -
найпам’ятніше, що я побачив за ці роки в зоні АТО. Бо обстріли – то нецікаво, а
скрипаль на війні, та ще й в
стомат-кабінеті – це справді диво!
- Війна відкриває людей?- Одразу видно хто є хто. Дуже поважаю наших захисників. Тож, вважаю, що вони повинні бути щасливими, - вільно усміхатися!
- Маєте якісь нагороди за свою працю?
- Нещодавно Почесне звання Народного Героя України було присвоєно нашій волонтерській організації "Тризуб Дентал". Церемонія нагородження відбулася в Івано-Франківську. Це дуже важлива нагорода! Бути Народним Героєм! Це найвище визнання для усіх тих, хто брав та бере участь у роботі яку веде наша стоматологічна команда.
- Про що мрієте як лікар, що часто працює в зоні АТО?- Хотілося би ще більше допомагати нашим героям, розширити свої можливості: не тільки вилікувати канал, пломбу поставити, а усім хто потребує цього мати можливість коронку встановити, як треба,– імплантат. Коли ти це робиш кожен день в приватному кабінеті – думаєш, що мені заважає це зробити і на фронті, для кожного воїна. Хотілося би мати змогу допомогти, мати кращу в світі військову стоматологію!
Коментарі
Дописати коментар